О, Господи!..

Я все життя люблю щось майструвати,

І тим самим в житті залишу слід,

І ще люблю... люблю вірші писати,

Такий собі, як бачте... індивід.

І понад все люблю я Україну,

За неї я страждаю все життя,

За неї я, нещасний, і загину,

І в цім своє вбачаю майбуття.

Може колись, нащадок благородний,

Й мені поставить.. пам'ятник "святий",

І скаже : "Жив колись.. поет народний,

Як всі поети скромний і простий."

О, Господи!  Якщо ти є на світі,

Тож до моїх прислухайся думок,

Та і даруй в новім тисячолітті,

Нам.. Президента.. Лесі на зразок.

Щоб був палким та справжнім патріотом,

Щоб Україну так любив, як ми!

Щоб справедливим був, не ідіотом,

Щоб пам'ятав про тих.. що з Колими.

О, Господи! Якщо ти є на світі,

Тож до моїх прислухайся думок!?..

Нюренберг ІІ

Я не маю права зараз вмерти,

Не діждавшись Нюренбергу – два,

І наразі хочу я… сказати:

Провались проклятая Москва!!

Провались разом з своїм Союзом.

Тебе світ людський давно прокляв,

О, примарна ти морська медузо

Кругом тебе світ живий зів’яв.

О, Москва – гніздо царів, генсеків,

Логово страшне КПСС!..

Скільки ти замордувала зеків?!!

Тебе жде ще кара із небес.

Скільки ти отих… «врагов народа»

Положила в землю без вагань

Тих, що так любили лиш свободу…

О, Москва, яка ж ти .. сука-«дрянь»…

 

                                   08.03.2000р.

Боротьба...

Або я доб'юсь святої правди,

Або згину в лютій боротьбі,

Бо на рингу вже останні раунди,

А я все залежний від.. «судьби».

Боже правий, я Тебе шукаю,

Все життя й не можу віднайти,

Знать даремно в небесах вітаю…

Господи, якщо ти є – прости!

На землі також тебе шукав я,

Але результатів – ніяких…

Лиш одна неправда та безправ’я

Ось й пишу я свій останній «штрих».

Мабуть ти загинув, Боже правий,

Теж в тяжкій, смертельній боротьбі,

Й світом править ворог Твій – «лукавий»…

При моїй даремній вже… мольбі.

Я Тобі моливсь колись достойно,

Особливо там.. на Колимі.

А тепер я лаюсь непристойно..

Як при непристойніі .. кумі.

Господи, прости вже якщо можеш,

Ти, тяжкого грішника, - мене!!  

Якщо не простиш – значить не можеш..

Й Тебе теж зневіра не мине…

                                         24.03.2000р.

«…на рідній, не своїй землі…»

Безвинно гине у віках

Моя.. нещасна Україна..

А ми все молимо в сльозах

Тебе за неї на колінах.

А ти не чуєш тих молитв,

Не бачиш море сліз пролитих,

О, Боже, Боже, духів злих,

Ти допустив, несамовитих,

До свого царства і тепер

Вони – ті духи, правлять світом..

О, краще б був я там помер

На Колимі, в надії «літа»..

Такі думки мене тепер

Живим в могилу заганяють

О, краще б був я там помер,

На Колимі!... Я у відчаю…

                                    2000р.

Спогади

Я був на півночі Далекій,

За Україну й нарід свій,

Не чуть там клекоту лелеків,

І не щебече соловій,

Я був на півночі Далекій,

Де дев’ять місяців зима,

Таїть мороз там небезпеку,

Бо це є справжня Колима.

Я був на півночі Далекій,

Де гори в вічній мерзлоті,

О, як від Львова це далеко,

Де є розпадки золоті!!!

Я був на півночі Далекій,

Де рудокопом працював,

У цій страні нещасних зеків,

Здоров’я й молодість віддав.

Я був на півночі Далекій,

Але не скаржусь на судьбу,

Й готовий знову стати зеком,

За ту священну боротьбу.

Я був на півночі Далекій,

Ну й що? Не я один там був…

Республіка нещасних зеків..

Про неї я ще не забув.

Молодчики-козаченьки...

" ...Вірш написаний мною до статі «Пресвята Покрова». Вийшов в море, в журналі «Літопис червоної калини»..."

Молодчики-козаченьки,

Дай вам Боже щастя!

Нехай знають вороженьки:

Знищить нас не вдасться.

Пливіть, пливіть козаченьки

По морях та ріках.

Нехай заздрять вороженьки,

Ми живі вовіки.

Від козаків запорозьких,

До січових стрільців,

Від упівців небозьких,

До в’язнів упівців.

Ми несемо нашу славу

І волю народу.

Ми здобудемо державу –

Вкраїні свободу!!!

Горджусь я тим, що я є українець...

Горджусь я тим, що я є українець,

Горджусь я тим, що я… націоналіст,

І ні поляк, румун, москаль, ні німець,

Не вичавив в мені святий цей зміст.

Мене цей зміст носив по « всей России»..

І від Карпат навстіж до Колими,

Сплошні Гулаги – «Сталінські Затеї»-

Не знищили вкраїнців, бо це – ми.

І ось сьогодні Україна вільна,

Омита кров’ю наша вся земля,

Ця перемога є для нас доцільна,

Це – кіл осиновий у саму грудь Кремля.

Горджусь я тим, що я є українець,

Що я - нащадок славних козаків,

І не страшний мені москаль, ні німець,

Я пережити їх усіх зумів.
 

                                               02.10.97р.