Я вісім літ на Колимі,
Про тебе мріяв, Україно!
Але не став я на коліна,
Хоч важко було у ярмі.
І приходилось сльози лить,
Гіркі, мужські безсилля - сльози!
І допікали ще й морози,
Але хотілось дуже жить!
І я в холодний сніг не ліг,
Я йшов... я мучився... не даром,
І перемога незабаром
мені вклонилася до ніг.
13.11.90
Немає коментарів:
Дописати коментар